Хто куди, а я - в Cорбонну

Чомусь до тексту, до речі-недоречно, пригадується тыняновский Кюхля. Пронизливий образ життя, що не задалося. Під час передсмертної хвороби перед ним проходить все краще, що в нього було - він бачить у сні Грибоєдова, у забутті говорить із Пушкіним, згадує кохану. “Він лежав прямій з підійнятою сивою бородою, гострим носом, піднятим догори, і очами, що закотилися,”. Всі наші “освітні” розмови нагадують роман про забубенную життя, розтрачену впустую. “Глобальна реформа”, що розтяглася на десятиліття. (…)

Навчання в Парижу коштує меси

Мабуть, кращий спосіб відчути нестерпну легкість французького буття - це поїхати у Францію вчитися. Природничі науки, інженерна справа, предмети гуманітарного циклу дотепер викладаються тут чудово. А в деяких речах - наприклад, у виноробстві, виробництві предметів розкоші, перукарському й кулінарному мистецтвах - навряд чи хто у світі розбирається краще французів. Тому 125 тис. студентів-іноземців щорічно гризуть граніт науки там, де можна просто пити шампанське.
Франція - країна, переповнена свідомістю власної винятковості. (…)

Уроки французького

Так вуж вийшло, що відносини між Росією й Францією ніколи не ладилися. Горезвісний царський режим завжди волів вступати в коаліції з консервативно-монархічною Англією й з побоюванням дивився убік революційної Франції. Радянський режим не привніс у відносини СРСР і Франції нічого істотно нового. Не випадково про розділ миру Сталін домовлявся з американським президентом Рузвельтом і з англійським прем’єром Черчіллем. (…)

Міцний орешек по-французькому

Стаття журналу “Утворення за рубежем”
Мир улаштований так, що будь-яка справа дає віддачу, тільки якщо займатися ним щосили. Як у пісні співається: “любити - так любити, гуляти - так гуляти, стріляти - так стріляти”. Одержання ступеня MBA не є виключенням. Якщо ви дійсно готові до цьому й хочете цього, то одержати її треба так, щоб потім не було болісно боляче за витрачені час і гроші.
Однак при такому підході, як і у всіх безпрограшних лотереях, виграш “щасливці” виходить копійчаним. Навіть гірше деяких програшів. (…)

У французькій стороні

Уинстон Черчілль, відомий майстер влучного слова й автор багатьох чудових афоризмів, якось у жарт сказав: “Смаки в мене прості. Я віддаю перевагу все найкраще”. Якби знаменитому британському прем’єрові вздумалось для яких-небудь цілей підшукувати приватну школу у Франції, він, керуючись цим принципом, напевно зупинив би свій вибір на школі Рош.
Эколь де Рош (Ecole des Roches) - заклад у своєму роді унікальне. (…)