Навчайся!

Стаття опублікована журналом “Навчання за рубежем” номер 3, 2001 рік.

Слово Mines у перекладі із французької мови означає “шахти”. Цікаво, що самі французи називають “гірськими” свої вищі інженерні школи. Ми представляємо вам Groupe des Ecoles de Mines - об’єднання, що включає сім французьких вищих “гірських” шкіл, що спеціалізуються на підготовці інженерів.
Історія цих навчальних закладів нараховує більше двох століть. Ідея створити інженерну школу, у якій викладали б професори - члени Королівської академії наук, виникла ще в 1783 році при королі Людовике XVI. Однак у життя вона втілилася тільки через 33 року, в 1816 році, у часи правління Людовика XVIII. Тоді-Те в Парижу й була відкрита перша у Франції вища «гірська» школа - Ecole des Mines.

Пізніше до неї приєдналися аналогічні навчальні заклади в Сент-Этьене, Нанси, Дуэ, Нанті, Апьби, Алесе. Розквіт вищого утворення, орієнтованого на підготовку інженерів, був не випадковий: саме на рубежі XVIII-XIX століть розробка корисних копалин стала основою економіки провідних європейських держав; тоді ж, як наслідок, виникла потреба у фахівцях, здатних обслуговувати цю галузь промисловості.

З тих пор ці навчальні заклади дали Франції чимало блискучих розумів. Зокрема, випускниками Ecoles des Mines були Анри Ле Шателье, що впровадив у країні систему наукової організації праці, Бенуа Фурнейрон, що придумав перші турбіни, лауреат Нобелівський премії по економіці Моріс Аллі.

Сьогодні об’єднання Groupe des Ecoles des Minesпредставляет собою найбільший у Франції конгломерат вищих інженерних навчальних закладів. Ecoles des Mines пропонують дипломні й післядипломні (магістерські й докторські) програми, а також річні курси для професійних інженерів. Тут можна одержати різнобічне утворення не тільки в області інженерної справи, але й у сфері економіки, фінансів, бізнесу. Кожна із програм дає випускникові широкі можливості як для успішного кар’єрного росту, так і для подальшого утворення й дослідницької діяльності.

Школи, що входять до складу Groupe des Ecoles des Mines, вигідно відрізняються від своїх багатолюдних побратимів-університетів невеликими розмірами, Це не тільки дозволяє забезпечити увагу до кожного студента з боку викладачів, але й дає можливість будувати навчальну програму відповідно до індивідуальних вимог учнів. Як відзначає координатор магістерських програм Groupe des Ecoles des Mines Кароль Николя, «об’єднання наших шкіл відкрило широкі можливості для концентрації спільних зусиль, спрямованих на створення тісних зв’язків із промисловим сектором, представники якого - потенційні роботодавці наших випускників».

Висока якість викладання в Ecoles des Mines привертає увагу інвесторів, що дає школам можливість створювати якісну технічну базу. Тут є сучасні лабораторії, бібліотеки, комп’ютерні класи, доступні студентам цілодобово, і навіть 42 дослідницьких центра, у яких ведуться наукові розробки в області енергетики, прикладної математики, комп’ютерних технологій, економіки й соціальних наук, менеджменту.

Навчання по дипломних програмах в Ecoles des Mines триває 3-4 роки й складаються із чотирьох великих блоків: вивчення базових дисциплін, спеціалізації, практики й написання випускного проекту. Під час навчання студенти освоюють широкий спектр дисциплін, починаючи від предметів естественнонаучного циклу й закінчуючи гуманітарними науками. Вони вчаться сполучити технічні навички з умінням робити економічні й соціальні прогнози. Крім традиційних інженерних знань студенти опановують конкретними прийомами роботи, які придадуться в подальшій професійній діяльності, наприклад, учаться працювати з мультимедійними й комунікаційними технологіями.

Французи, що вибрали своєю майбутньою спеціальністю інженерна справа, повинні вчитися не менш п’яти років. Перший етап - підготовча школа. Навчання там триває один або два роки. За цей час майбутні інженери одержують базові знання по математиці й фізиці.

Продовжити своє інженерне утворення вони можуть на інженерних факультетах вузів або у вищих інженерних школах, куди приймають за результатами випускних іспитів у підготовчій школі. По статистиці, конкурс становить 10 чоловік на місце.

Спеціалізація починається на третьому курсі, причому вибрати її студентам часто допомагають самі викладачі. Усього специализаций сім: промисловість і навколишнє середовище, цивільна інженерія, енергетика, механіка, метрологія, автоматизація виробництва, технологія виробництва полімерних матеріалів. Випускники одержують Diplome Grande Ecole, що високо котирується серед роботодавців.

На жаль, на основних програмах інженерних шкіл іноземців небагато. І причина цього криється не тільки в тім, що для надходження необхідно добре знати французький (включаючи спеціальну а термінологію). Справа в тому, що у Франції викладання математики й фізики має свої особливості, і потрібно пройти довгий шлях підготовки, щоб, вивчаючи ці й без того складні для розуміння дисципліни, підбудуватися під французів.

Втім, існують магістерські програми, у значній мірі зорієнтовані на іноземних студентів. Викладання ведеться англійською мовою, хоча частина лекцій - наприклад, по факультативних предметах - читається на французькому.

У процесі навчання студенти знайомляться з усіма тонкостями інженерної справи й по закінченні 15 місяців стають фахівцями широкого профілю, знайомими також з основами юриспруденції, економіки, фінансів, комерції, менеджменту. Подібний результат досягається сполученням теоретичної підготовки з відпрацьовуванням практичних навичок, які надалі можуть бути застосовані при роботі в компаніях. Студенти відвідують тренінги по керуванню проектами, учаться проводити презентації, зустрічі, вести переговори.

Магістерські програми цього вузу діляться на три етапи: два академічних семестри й наступна за ними пятимесячная практика «на виробництві» або в дослідницькій лабораторії.

60-70% усього часу майбутні магістри слухають лекції по різних галузях інженерної справи, проходять курси економіки, менеджменту проектів, роботи з персоналом, а також деяких соціальних наук. Наприкінці навчання вони представляють письмову роботу з підсумків практики.

Наприклад, магістерська програма «Міжнародні проекти й керування природними ресурсами» включає 270 академічних годин вивчення теоретичних предметів (геологія, гідрологія, природні ресурси та ін.). 85 годин приділяється на предмети технічного циклу й ще 270 годин - на економічні дисципліни: економіку промисловості, міжнародну торгівлю, міжнародний проектний менеджмент, аналіз ризиків.

Усього в Ecoles des Mines існує 10 магістерських програм: промисловість і міжнародний менеджмент; міжнародна індустрія й проектний менеджмент; керування ризиками й оподатковування; проектний менеджмент і енергетика; інженерна справа; инновационые стратегії виробничого дизайну; логістика й виробничі системи; міжнародні проекти й керування природними ресурсами; сипучі матеріали: продукція й технологічні процеси; охорона й реставрація пам’ятників старовини. Вартість навчання по цих програмах становить порядку 10000 євро.

В Ecoles des Mines є також спеціальні річні курси, розраховані на фахівців, що вже має вище інженерне утворення (5 років навчання). У кожний курс крім лекційних занять входить виробнича практика тривалістю 6 місяців, що проходить безпосередньо в компаніях. Крім того, Ecoles des Mines дають іноземним студентам можливість підтягти французька мова. На це приділяється 4 години на тиждень. При школах також існують літні язикові курси, відвідування яких не стане зайвим для потенційних студентів Ecoles des Mines. Адже незважаючи на те що навчання проходить на англійському, жити й вирішувати побутові проблеми їм має бути все-таки у Франції.

На магістерські програми приймають кандидатів, що закінчили три курси вузу або мають диплом про вище технічне утворення або досвід роботи в посаді інженера не менш трьох років. Однак останнім часом у російських фахівців з’явився непоганий шанс ближче познайомитися з Ecoles des Mines: у квітні вищі інженерні школи Франції планують взяти участь у Форумі вищого утворення у Франції?????, що пройде в трьох містах Росії. «Наш інтерес до вашої країни, - говорить Кароль Никола, - пояснюється безліччю причин. Не останнє місце в їхньому ряді займає той факт, що в Росії є безліч фахівців, що бажають одержати додаткове утворення, що допоможе їм більш успішно інтегруватися в міжнародне професійне співтовариство»